роздушений
РОЗДУ́ШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздуши́ти.
2. у знач. прикм. Розплющений, зім’ятий під тиском чого-небудь.
Босі ноги Марії.., вимазані соком роздушених ягід, здавались пораненими й скривавленими… (Ільч., Вибр., 1948, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздушений — розду́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- роздушений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздушити. 2》 у знач. прикм.Розплющений, зім'ятий під тиском чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздушений — РОЗДУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роздуши́ти. Він [Семен Семенович] і очі й уста, і навітть трохи роздушений ніс мав такі певні в собі, такі спокійно-владні, що не уявлялося, як можна було перечити їм у чому-небудь (В. Винниченко). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- роздушений — Розду́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)