роздушений
розду́шений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздушити.
2》 у знач. прикм.Розплющений, зім'ятий під тиском чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздушений — розду́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- роздушений — РОЗДУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роздуши́ти. Він [Семен Семенович] і очі й уста, і навітть трохи роздушений ніс мав такі певні в собі, такі спокійно-владні, що не уявлялося, як можна було перечити їм у чому-небудь (В. Винниченко). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- роздушений — Розду́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- роздушений — РОЗДУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздуши́ти. 2. у знач. прикм. Розплющений, зім’ятий під тиском чого-небудь. Босі ноги Марії.., вимазані соком роздушених ягід, здавались пораненими й скривавленими… (Ільч., Вибр., 1948, 33). Словник української мови в 11 томах