роздягатися
РОЗДЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗДЯГТИ́СЯ і РОЗДЯГНУ́ТИСЯ, дягну́ся, дя́гнешся; мин. ч. роздя́гся, дягла́ся, ло́ся і роздягну́вся, ну́лася, лося; док.
1. Знімати, скидати з себе одяг.
Не роздягаючись, не світячи, світла, Раїса впала на канапку в своїй світличці (Коцюб., І, 1955, 330);
Доки гостя роздягалась, старий Рубан уважно розглядав дівчину (Шиян, Баланда, 1957, 57);
На березі Ганна роздяглася, Роздяглася, розкинулась На білій сорочці (Шевч., І, 1963, 161);
Влітку в спеку Ляля, роздягнувшись, читала цілими днями (Гончар, IV, 1960, 40);
Тимко роздягся і приліг біля Марка (Тют., Вир, 1964, 364).
2. перен. Скидати з себе зелене вбрання (про дерева, землю і т. ін.).
Покалічений снарядами ліс роздягався передчасно і не з власної волі (Голов., Тополя.., 1965, 185);
Молоді липи вже роздяглись й стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб., II, 1955, 248).
Значення в інших словниках
- роздягатися — (знімати зі себе одяг) розбиратися, (пальто) скидати, знімати. Словник синонімів Полюги
- роздягатися — роздяга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- роздягатися — -аюся, -аєшся, недок., роздягтися і роздягнутися, -дягнуся, -дягнешся; мин. ч. роздягся, -дяглася, -дяглося і роздягнувся, -нулася, -нулося; док. 1》 Знімати, скидати з себе одяг. 2》 перен. Скидати з себе зелене вбрання (про дерева, землю і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздягатися — РОЗДЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗДЯГТИ́СЯ, РОЗДЯГНУ́ТИСЯ, дягну́ся, дя́гнешся; мин. ч. роздя́гся, дягла́ся, ло́ся і роздягну́вся, ну́лася, лося; док. 1. Знімати, скидати з себе одяг. Словник української мови у 20 томах