1. Словник української мови в 11 томах

роззброєний

РОЗЗБРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до роззбро́їти.

По пустині мчать танки.. Ці, у минулому бойові машини, роззброєні і почали своє нове, мирне життя (Веч. Київ, 19.I 1961, 1);

Ключник, роззброєний цим супокоєм, а притім відчуваючи, що чіпляється діда безправно.., відходив (Фр., VI, 1951, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззброєний — роззбро́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роззброєний — [роз:бройеинией] м. (на) -йеиному/-йеін'ім, мн. -йеін'і Орфоепічний словник української мови
  3. роззброєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роззброїти. || роззброєно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роззброєний — РОЗЗБРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до роззбро́їти. По пустині мчать танки .. Ці, у минулому бойові машини, роззброєні і почали своє нове, мирне життя (з газ.); Ключник, роззброєний цим супокоєм, а притім відчуваючи, що чіпляється діда безправно.. Словник української мови у 20 томах
  5. роззброєний — Роззбро́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)