1. Словник української мови у 20 томах

роззброєний

РОЗЗБРО́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до роззбро́їти.

По пустині мчать танки .. Ці, у минулому бойові машини, роззброєні і почали своє нове, мирне життя (з газ.);

Ключник, роззброєний цим супокоєм, а притім відчуваючи, що чіпляється діда безправно.., відходив (І. Франко);

// у знач. прикм.

Роззброєний злочинець.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззброєний — роззбро́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роззброєний — [роз:бройеинией] м. (на) -йеиному/-йеін'ім, мн. -йеін'і Орфоепічний словник української мови
  3. роззброєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роззброїти. || роззброєно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роззброєний — Роззбро́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. роззброєний — РОЗЗБРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до роззбро́їти. По пустині мчать танки.. Ці, у минулому бойові машини, роззброєні і почали своє нове, мирне життя (Веч. Київ, 19.I 1961, 1); Ключник, роззброєний цим супокоєм, а притім відчуваючи, що чіпляється діда безправно.., відходив (Фр., VI, 1951, 182). Словник української мови в 11 томах