роззброюватися

РОЗЗБРО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЗБРО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док.

1. Звільнятися від зброї.

Протестанти погрожують бойкотувати уряд і всі його рішення, доки ІРА не почне роззброюватися, як того вимагає пакт про мирне врегулювання національно-релігійного конфлікту. Джеррі Адамс, лідер дружньої з ІРА партії “Шинн Фейн”, заявив, що армія не роззброюватиметься, поки британці першими не почнуть політичного реформування і не скоротять присутності військового контингенту в провінції (з газ.).

2. перен. Втрачати силу волі, відмовлятися від здійснення своїх намірів, думок і т. ін.

– Добра від нього не було й не буде. Думаєш, він роззброївся? На словах! А потайки на кожного з нас діло веде (О. Гончар).

3. тільки недок. Пас. до роззбро́ювати.

Роззброювались військові частини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззброюватися — роззбро́юватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роззброюватися — -ююся, -юєшся, недок., роззброїтися, -оюся, -оїшся, док. 1》 Знімати з себе зброю; звільнятися від зброї. 2》 перен. Втрачати силу волі, відмовлятися від здійснення своїх намірів, думок і т. ін. 3》 тільки недок. Пас. до роззброювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роззброюватися — РОЗЗБРО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЗБРО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док. 1. Знімати з себе зброю; звільнятися від зброї. 2. перен. Втрачати силу волі, відмовлятися від здійснення своїх намірів, думок і т. ін. Словник української мови в 11 томах