1. Словник української мови в 11 томах

роззутий

РОЗЗУ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до роззу́ти.

*Образно. Так, це роззута гітлерівцями Україна. Це наша Україна, розтерзана, пограбована мати (Довж., III, 1960, 56).

2. у знач. прикм. Без взуття на ногах; босий.

Роззуте, голе та слабе Тиняється хлоп’я (Граб., І, 1959, 479);

Із хат.. вибігала роззута.. дітвора (Стельмах, I, 1962, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззутий — роззу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роззутий — див. босий Словник синонімів Вусика
  3. роззутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роззути. 2》 у знач. прикм.Без взуття на ногах; босий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роззутий — РОЗЗУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роззу́ти. * Образно. Так, це роззута гітлерівцями Україна. Це наша Україна, розтерзана, пограбована мати (О. Довженко). 2. у знач. прикм. Без взуття на ногах; босий. Роззуте, голе та слабе Тиняється хлоп'я (П. Словник української мови у 20 томах
  5. роззутий — БО́СИЙ (про людину — який не має на собі взуття), БОСОНО́ГИЙ, ГОЛОНО́ГИЙ розм.; РОЗЗУ́ТИЙ, НЕВЗУ́ТИЙ (при підкресленні відсутності взуття в людини — у той час, коли б нормально воно в неї має бути). Словник синонімів української мови
  6. роззутий — Роззу́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)