роззутий

БО́СИЙ (про людину — який не має на собі взуття), БОСОНО́ГИЙ, ГОЛОНО́ГИЙ розм.; РОЗЗУ́ТИЙ, НЕВЗУ́ТИЙ (при підкресленні відсутності взуття в людини — у той час, коли б нормально воно в неї має бути). Продай, милий, сиві бички, Купи мені черевички, Бо я панського роду, Не ходила боса зроду (пісня); І поля зеленорунисті, і село в красі беріз, де колись у ранній юності босоногим хлопцем ріс (Д. Луценко); Перед ним стояв розпатланий, в розстебнутім чорнім мундирі, роззутий, в одних шкарпетках, плечистий рудий парубійко з револьвером у руці (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззутий — роззу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роззутий — див. босий Словник синонімів Вусика
  3. роззутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роззути. 2》 у знач. прикм.Без взуття на ногах; босий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роззутий — РОЗЗУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роззу́ти. * Образно. Так, це роззута гітлерівцями Україна. Це наша Україна, розтерзана, пограбована мати (О. Довженко). 2. у знач. прикм. Без взуття на ногах; босий. Роззуте, голе та слабе Тиняється хлоп'я (П. Словник української мови у 20 томах
  5. роззутий — Роззу́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. роззутий — РОЗЗУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роззу́ти. *Образно. Так, це роззута гітлерівцями Україна. Це наша Україна, розтерзана, пограбована мати (Довж., III, 1960, 56). 2. у знач. прикм. Без взуття на ногах; босий. Словник української мови в 11 томах