1. Словник української мови в 11 томах

роззявлятися

РОЗЗЯВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗЗЯ́ВИТИСЯ, иться; мн. роззя́вляться; док., розм. Відкриватися, розтулятися, перев. широко (про рот, пащу і т. ін.).

До кінця вона так і не договорює — очі їй вистрибують на лоб, і рот її широко роззявляється (Смолич, II, 1958, 47);

Прийшлось роззявитись дурному горлу: «Кра! кра!» — а ковбаса додолу (Гл., Вибр., 1951, 90);

*Образно. Роззявилася вона, ця повна тіні безодня доокола, і заревла тисячею голосів (Хотк., II, 1966, 253).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззявлятися — роззявля́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. роззявлятися — -яється, недок., роззявитися, -иться; мн. роззявляться; док., розм. Відкриватися, розтулятися, перев. широко (про рот, пащу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роззявлятися — РОЗЗЯВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗЗЯ́ВИТИСЯ, иться; мн. роззя́вляться; док., розм. Відкриватися, розтулятися, перев. широко (про рот, пащу і т. ін.). До кінця вона так і не договорює – очі їй вистрибують на лоб, і рот її широко роззявляється (Ю. Словник української мови у 20 томах