1. Словник української мови в 11 томах

розкарячити

РОЗКАРЯ́ЧИТИ див. розкаря́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкарячити — розкаря́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкарячити — див. розкарячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкарячити — РОЗКАРЯ́ЧИТИ див. розкаря́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розкарячити — РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови