1. Словник української мови в 11 томах

розкарячено

РОЗКАРЯ́ЧЕНО, присл., розм. Незграбно вигинаючи ноги.

Щосили штовхнув [Сивоок] Ситника, аж той поточився і розкарячено сів на землю (Загреб., Диво, 1968, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкарячено — розкаря́чено прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкарячено — присл., розм. Незграбно вигинаючи ноги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкарячено — РОЗКАРЯ́ЧЕНО, присл., розм. Незграбно вигинаючи ноги. Щосили штовхнув [Сивоок] Ситника, аж той поточився і розкарячено сів на землю (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах