розквартировуватися
РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Оселятися де-небудь, розміщуватися по квартирах (про військову частину, велику групу людей і т. ін.).
Внизу в селі, де мала розквартируватись рота, було темно хоч в око стрель (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 527);
Ще не встигли німці розквартируватися, як Тадик підшукав хату під старостат, наказав навести блиск (Тют., Вир, 1964, 418);
// тільки док., рідко. Зупинитись де-небудь на тривале проживання.
Він пообіцяв незабаром відвідати Київ, а то й зовсім розквартируватися в ньому (Смолич, Мир.., 1958, 445).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розквартировуватися — розквартиро́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розквартировуватися — -уюся, -уєшся, недок., розквартируватися, -уюся, -уєшся, док. Оселятися де-небудь, розміщуватися по квартирах (про військову частину, велику групу людей і т. ін.). || тільки док., рідко. Зупинитися де-небудь на тривале проживання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розквартировуватися — РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКВАРТИРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Оселятися де-небудь, розміщуватися по квартирах (про військову частину, велику групу людей і т. ін.). Словник української мови у 20 томах