розкидистий
РОЗКИ́ДИСТИЙ, а, е.
1. Який має широко розгалужене гілля, пагони.
При сильному калійному голодуванні молоде листя набирає бронзового відтінку. Кущі такої картоплі розкидисті, а бадилля передчасно засихає (Хлібороб Укр., 4, 1968, 14);
// Який широко розходиться у різні боки, розгалужується.
Розкидисте гілля.
2. Широкий, просторий.
Тихесенько ступаючи, немов блискучий паркет був під ними безоднею, підходили й сідали в розкидисті зручні фотелі (Скл., Шлях.., 1937, 76);
*Образно. Хто тебе, земле, доглянув, квітчав.. розкидисті груди? — Той, хто ночами бувало не спав,— Люди! (Рад. Укр., 6.I 1961, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкидистий — розки́дистий прикметник Орфографічний словник української мови
- розкидистий — -а, -е. 1》 Який має широко розгалужене гілля, пагони. || Який широко розходиться у різні боки, розгалужується. Розкидисте гілля. 2》 Широкий, просторий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкидистий — РОЗКИ́ДИСТИЙ, а, е. 1. Який має широко розгалужене гілля, пагони. При сильному калійному голодуванні молоде листя набирає бронзового відтінку. Кущі такої картоплі розкидисті, а бадилля передчасно засихає (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- розкидистий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови