розкидач
РОЗКИДА́Ч, а́, ч., спец. Пристрій для внесення в грунт органічних і мінеральних добрив.
Для суцільного розподілу розкидним способом по полю всіх видів мінеральних добрив.. створено спеціальну машину-розкидач РУМ-3 (Хлібороб Укр., 12, 1966, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкидач — розкида́ч іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
- розкидач — -а, ч. 1》 Той, хто що-небудь розкидає. 2》 спец. Пристрій для внесення в ґрунт органічних і мінеральних добрив. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкидач — РОЗКИДА́Ч, а́, ч., спец. Пристрій для внесення в ґрунт органічних і мінеральних добрив. Для суцільного розподілу розкидним способом по полю всіх видів мінеральних добрив .. створено спеціальну машину-розкидач (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах