1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкидач

розкида́ч

-а, ч.

1》 Той, хто що-небудь розкидає.

2》 спец. Пристрій для внесення в ґрунт органічних і мінеральних добрив.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкидач — розкида́ч іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
  2. розкидач — РОЗКИДА́Ч, а́, ч., спец. Пристрій для внесення в ґрунт органічних і мінеральних добрив. Для суцільного розподілу розкидним способом по полю всіх видів мінеральних добрив .. створено спеціальну машину-розкидач (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. розкидач — РОЗКИДА́Ч, а́, ч., спец. Пристрій для внесення в грунт органічних і мінеральних добрив. Для суцільного розподілу розкидним способом по полю всіх видів мінеральних добрив.. створено спеціальну машину-розкидач РУМ-3 (Хлібороб Укр., 12, 1966, 11). Словник української мови в 11 томах