розкидатися
I розк`идатисядив. розкидатися I.
II розкид`атися-аюся, -аєшся, недок., розкидатися, -аюся, -аєшся, док.
1》 Розлітатися, розсипатися навкруги.
2》 тільки недок., розм. Необачно, марно витрачати що-небудь своє.
|| Не дорожити ким-, чим-небудь, не прагнути зберегти, залишити його у себе, при собі.
Розкидатися словами — бути необачним у висловлюваннях.
3》 тільки недок., розм. Братися за кілька чи багато справ одночасно, не зосереджуючись серйозно на жодній з них.
4》 тільки недок. Пас. до розкидати I 1), 2), 4).
III розк`идатисядив. розкидатися II.
IV розкид`атися-аюся, -аєшся, недок., розкинутися, -нуся, -нешся і діал. розкидатися, -аюся, -аєшся, док.
1》 Розставлятися, простягатися, простиратися вільно, невимушено (про руки, ноги, крила).
|| Розпускатися в різні боки далеко від стовбура (про гілля, коріння, листя).
|| Розпускати в різні боки далеко від стовбура своє гілля, коріння, листя.
|| Відгортатися, розходитися в різні боки (про краї, поли одягу).
2》 тільки док. Прибрати вільну, невимушену позу (в ліжку, кріслі і т. ін.).
|| Вільно розкинути руки й ноги у сні.
|| Упасти, розпростершись на чому-небудь (про мертвого або тяжкопораненого).
3》 Розташовуватися, розміщуватися, рости де-небудь.
|| чим. Розташовуватися, розміщуватися, рости де-небудь, чітко вирізняючись своїми складовими частинами.
|| тільки док., по (на, в, у) чому. Розосередитися поодинці, купками, групами (безладно або у певному порядку).
|| розм. Розсипатися, розбрідатися на певній площі.
4》 Простягатися, простелятися на далеку відстань, на великій площі.
|| Лунати на далеку відстань.
|| Відкриватися погляду; простелятися перед очима.
5》 рідко. Ділитися на групи, частини.
6》 тільки недок. Пас. до розкидати II 1-3).
Значення в інших словниках
- розкидатися — розки́датися 1 дієслово доконаного виду розлетітися розки́датися 2 дієслово доконаного виду розставитися; розлягтися діал. розкида́тися 1 дієслово недоконаного виду розлітатися розкида́тися 2 дієслово недоконаного виду необачно витрачати своє розкида́тися 3 дієслово недоконаного виду розставлятися Орфографічний словник української мови
- розкидатися — див. кидати; лежати; марнотратити Словник синонімів Вусика
- розкидатися — РОЗКИ́ДАТИСЯ¹ див. розкида́тися¹. РОЗКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Розлітатися, розсипатися навкруги. Словник української мови у 20 томах
- розкидатися — розкида́тися слова́ми. Бути необачним у висловлюваннях. Батька не на жарт стривожила ця мова дочки, бо він знав, що в неї не було звички розкидатися сильними словами (А. Головко). розкида́ти слова́ми. Фразеологічний словник української мови
- розкидатися — РОЗТАШУВА́ТИСЯ (про населений пункт, будівлю і т. ін. — зайняти собою який-небудь простір, місце), РОЗМІСТИ́ТИСЯ, РОЗКИ́НУТИСЯ (перев. на значному просторі); ПРИТУЛИ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- розкидатися — РОЗКИ́ДАТИСЯ¹ див. розкида́тися¹. РОЗКИ́ДАТИСЯ² див. розкида́тися². РОЗКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Розлітатися, розсипатися навкруги. Словник української мови в 11 томах