розкидатися

розкида́тися слова́ми. Бути необачним у висловлюваннях. Батька не на жарт стривожила ця мова дочки, бо він знав, що в неї не було звички розкидатися сильними словами (А. Головко). розкида́ти слова́ми. (Теофіл:) Сивизна ж то мені не дозволяє словами розкидати необачно, я тільки те скажу, чого я певен (Леся Українка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розкидатися — розки́датися 1 дієслово доконаного виду розлетітися розки́датися 2 дієслово доконаного виду розставитися; розлягтися діал. розкида́тися 1 дієслово недоконаного виду розлітатися розкида́тися 2 дієслово недоконаного виду необачно витрачати своє розкида́тися 3 дієслово недоконаного виду розставлятися Орфографічний словник української мови
розкидатися — див. кидати; лежати; марнотратити Словник синонімів Вусика
розкидатися — I розк`идатисядив. розкидатися I. II розкид`атися-аюся, -аєшся, недок., розкидатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Розлітатися, розсипатися навкруги. 2》 тільки недок., розм. Необачно, марно витрачати що-небудь своє. Великий тлумачний словник сучасної мови
розкидатися — РОЗКИ́ДАТИСЯ¹ див. розкида́тися¹. РОЗКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Розлітатися, розсипатися навкруги. Словник української мови у 20 томах
розкидатися — РОЗТАШУВА́ТИСЯ (про населений пункт, будівлю і т. ін. — зайняти собою який-небудь простір, місце), РОЗМІСТИ́ТИСЯ, РОЗКИ́НУТИСЯ (перев. на значному просторі); ПРИТУЛИ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
розкидатися — РОЗКИ́ДАТИСЯ¹ див. розкида́тися¹. РОЗКИ́ДАТИСЯ² див. розкида́тися². РОЗКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Розлітатися, розсипатися навкруги. Словник української мови в 11 томах