розкидати
I розк`идатидив. розкидати I.
II розкид`ати-аю, -аєш, недок., розкидати, -аю, -аєш, док., перех.
1》 Кидати в різні боки які-небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування.
|| на (по) чому. Кидати, розсипати що-небудь по якійсь поверхні.
|| безос.
|| Розтоптувати, розминати (ногами, колесами і т. ін.) що-небудь, відкидаючи його в різні боки.
|| Розгрібати, розворушувати (солому, сіно і т. ін.).
|| Руйнувати, розвалювати яку-небудь будівлю або щось складене в купу.
|| Прокладаючи собі дорогу в натовпі або відбиваючись від кого-небудь, енергійними рухами розштовхувати, розпихати людей у різні боки.
|| перен. Розповсюджувати, поширювати що-небудь серед багатьох.
2》 Кидати або класти не на своє місце, не дотримуючись певного порядку.
3》 розм. Змушувати (всіх чи багатьох) жити, працювати в різних місцях, далеко один від одного.
4》 розм. Необачно, марно витрачати що-небудь.
III розк`идатидив. розкидати II.
IV розкид`ати-аю, -аєш, недок., розкинути, -ну, -неш і діал. розкидати, -аю, -аєш, док.
1》 перех.Розставляти, простягати, простирати вільно, невимушено (руки, ноги, крила).
|| неперех. Робити різкі рухи руками або ногами під час розмови, сміху і т. ін.
|| Розпускати в різні боки далеко від стовбура (гілля, коріння, листя).
|| Відгортати в різні боки (краї, поли одягу).
|| Безладно розсипати, куйовдити (волосся).
2》 перех. Стелити, розстеляти що-небудь на чомусь, розпростирати, навішувати над чимсь.
|| тільки док. Надати вільної, невимушеної пози власному тілові (в ліжку, кріслі і т. ін.).
|| Напинати (вітрила).
Розкидати на картах — займатися ворожінням.
3》 перех. Розташовувати, розміщувати, будувати (стан, табір, намет і т. ін.).
|| Плести (павутину).
|| Ставити (сіті, невід і т. ін.).
4》 перех. Робити видним кому-небудь, розкривати щось.
5》 перех., розм. Розподіляти кого-небудь по місцях роботи.
|| також без додатка. Розподіляти на певний проміжок часу; розраховувати.
Розкидати на пальцях — рахувати що-небудь.
6》 перев. неперех., розм. Думати, розмірковувати над чим-небудь, про щось.
Значення в інших словниках
- розкидати — (про сіно, солому) розтрушувати, розстеляти, розтрясати. Словник синонімів Полюги
- розкидати — розки́дати 1 дієслово доконаного виду кинути в різні боки розки́дати 2 дієслово доконаного виду розставити розкида́ти 1 дієслово недоконаного виду кидати в різні боки розкида́ти 2 дієслово недоконаного виду розставляти діал. Орфографічний словник української мови
- розкидати — <дк. РОЗКиДАТИ>, (скрізь) кидати; (сіно) розгрібати, розворушувати; (хату) розбирати; (людей) розтручувати; (заразу) поширювати, розповсюджувати; (по світах) розсіювати, розсівати; (словами) розкидатися; (гроші) циндрити, (на вітер) пускати. Словник синонімів Караванського
- розкидати — див. кидати Словник синонімів Вусика
- розкидати — РОЗКИ́ДАТИ¹ див. розкида́ти¹. РОЗКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш і рідко РОЗКИ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКИ́ДАТИ, аю, аєш, док. 1. Кидати в різні боки які-небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування. Словник української мови у 20 томах
- розкидати — ки́дати (пуска́ти, розкида́ти) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути) на ві́тер, зі сл. гро́ші. Даремно, марно, необдумано витрачати. — Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети); (Герміона:) Немає за що ганити тебе... Фразеологічний словник української мови
- розкидати — РОЗТРУ́ШУВАТИ (про сіно, солому і т. ін. — стелити що-небудь тонким шаром по чомусь), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ розм., РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ рідше, РОЗТРЯСА́ТИ рідше, ТРЯСТИ́ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
- розкидати — Розкида́ти, -да́ю, -да́єш (недокон.) розки́дати, -ки́даю, -даєш (докон.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкидати — РОЗКИ́ДАТИ¹ див. розкида́ти¹. РОЗКИ́ДАТИ² див. розкида́ти². РОЗКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., РОЗКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Кидати в різні боки які-небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування. Словник української мови в 11 томах