1. Орфографічний словник української мови

розкидач

розкида́ч

іменник чоловічого роду

пристрій

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкидач — -а, ч. 1》 Той, хто що-небудь розкидає. 2》 спец. Пристрій для внесення в ґрунт органічних і мінеральних добрив. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкидач — РОЗКИДА́Ч, а́, ч., спец. Пристрій для внесення в ґрунт органічних і мінеральних добрив. Для суцільного розподілу розкидним способом по полю всіх видів мінеральних добрив .. створено спеціальну машину-розкидач (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. розкидач — РОЗКИДА́Ч, а́, ч., спец. Пристрій для внесення в грунт органічних і мінеральних добрив. Для суцільного розподілу розкидним способом по полю всіх видів мінеральних добрив.. створено спеціальну машину-розкидач РУМ-3 (Хлібороб Укр., 12, 1966, 11). Словник української мови в 11 томах