1. Словник української мови в 11 томах

розкладачка

РОЗКЛАДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що розкладу́шка.

Проснулась в родички з Холодної гори, два місяці пролежавши в гарячці на кривоногій, ветхій розкладачці, метаючись з тривоги і жари (Бажан, Політ.., 1964, 18);

Я мовчки підігрів вечерю, вніс розкладачку і поклав спати гостя (Вітч., 2, 1966, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкладачка — (легкий розкладний предмет для спання) розкладайка. Словник синонімів Полюги
  2. розкладачка — розклада́чка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. розкладачка — -и, ж. 1》 розм., рідко. Те саме, що розкладайка. 2》 Жін. до розкладач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розкладачка — РОЗКЛАДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що розклада́йка. Проснулась в родички з Холодної гори, два місяці пролежавши в гарячці на кривоногій, ветхій розкладачці, метаючись з тривоги і жари (М. Словник української мови у 20 томах
  5. розкладачка — РОЗКЛАДА́ЧКА розм. (легке розкладне ліжко), РОЗКЛАДА́ЙКА розм., ДА́ЧКА розм. Дядечко Альварес кладе газету й окуляри на ослінчика, встає з розкладачки, смокче сигару (М. Словник синонімів української мови