розкладатися

РОЗКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗКЛА́СТИСЯ і рідко РОЗІКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док.

1. розм. Зупинятися, розташовуватися, робити привал де-небудь, на якомусь місці.

Стали розкладатись [троянці]. Копати, строїть, ташоватись [ташуватись] (Котл., І, 1952, 164);

Тако [так] воркотав до себе подорожній, розкладаючись під грубезною смерекою близ каменя на довший, як здавалося, відпочинок (Фр., VIII, 1952, 224);

// тільки док. Розміститися, розкинутися де-небудь.

Як же красиво розіклалися книжки на прилавку! Сонце їх враз бере до своїх обіймів, пестить, запалює фарби на обкладинках, пригріває літери назв (Ю. Янов., І, 1958, 584);

Зараз же коло річки розіклалися бакші (Хотк., І, 1966, 94).

2. Розміщати, розставляти свої речі (звичайно після дороги, переїзду).

Сьогодні мусила із її пакунками носитись, і карету наймати, і в готелі розкладатись (Л. Укр., III, 1952, 523);

Увечері я сидів уже в чужій господі, як дома. Розклався з книжками, розвісив малюнки, розташувався (Вас., І, 1959, 250).

3. Ділитися на складові частини, елементи.

Сурмач дивиться на море, воно хлюпоче поволі дуже, ніби кожна секунда розкладається на безліч секунд (Ю. Янов., IV, 1959, 42);

В процесі реакції [морської води з карбідами заліза] вода, проникаючи у вуглецеве залізо, розкладалася (Нафта.., 1951, 25);

Сонце залляло овечу вовну, розклавшись веселкою в ній, запалило трави зеленим вогнем (Коцюб., II, 1955, 321);

// Мати властивість розпадатися на доданки або множники (про математичний вираз).

Тричлен х²+рх+q розкладається на два множники (Алг., II, 1957, 54).

4. Піддаватися розпаду під дією бактерій; гнити.

Кістяк акули швидко розкладається в морській воді (Наука.., 9, 1971, 29);

Люпин, заораний на зелене добриво під озимі культури наприкінці липня або на початку серпня на піщаних грунтах, швидко розкладається при доброму доступі повітря (Хлібороб Укр., 8, 1966, 13);

Заготівлю дернини слід починати з весни, щоб до осені вона розклалася (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 30).

5. перен. Приходити до повного морального занепаду, розладу; дезорганізовуватися.

Революція ставала фактом. Для визнання революції не треба було вже бути революціонером. Самодержавний уряд фактично розкладався і розкладається в усіх на очах (Ленін, 11, 1970, 108);

— Денікінська армія уже зачеплена розкладом. Ми, комуністи, повинні своєю агітаційною роботою допомогти їй розкластися… (Бурл., М. Гонта, 1959, 183).

6. тільки недок. Пас. до розклада́ти.

Біле сонячне світло безліччю крапель дощу розкладається на свої кольори — «компоненти» (Наука.., 11, 1964, 10);

Тімірязєв був першим ученим світу, який визначив і дослідив кількість вуглекислоти, що розкладається зеленим листом у різних частинах спектру сонячного проміння (Вісник АН.., 8, 1949, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкладатися — розклада́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкладатися — ГНИТИ, РОЗПАДАТИСЯ; П. деморалізуватися. Словник синонімів Караванського
  3. розкладатися — [розкладатиес'а і роскладатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. розкладатися — -аюся, -аєшся, недок., розкластися і рідко розікластися, -адуся, -адешся, док. 1》 розм. Зупинятися, розташовуватися, робити привал де-небудь, на якомусь місці. || тільки док. Розміститися, розкинутися де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розкладатися — РОЗКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, і рідко РОЗКЛА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКЛА́СТИСЯ і рідко РОЗІКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док. 1. розм. Зупинятися, розташовуватися, робити привал де-небудь, на якомусь місці. Стали розкладатись [троянці]. Словник української мови у 20 томах
  6. розкладатися — ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док. Словник синонімів української мови