розкладатися

РОЗКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, і рідко РОЗКЛА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКЛА́СТИСЯ і рідко РОЗІКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док.

1. розм. Зупинятися, розташовуватися, робити привал де-небудь, на якомусь місці.

Стали розкладатись [троянці]. Копати, строїть, ташоватись [ташуватись] (І. Котляревський);

Тако [так] воркотав до себе подорожній, розкладаючись під грубезною смерекою близ [поблизу] каменя на довший, як здавалося, відпочинок (І. Франко);

// тільки док. Розміститися, розкинутися де-небудь.

Як же красиво розіклалися книжки на прилавку! Сонце їх враз бере до своїх обіймів, пестить, запалює фарби на обкладинках, пригріває літери назв (Ю. Яновський);

Зараз же коло річки розіклалися бакші (Г. Хоткевич).

2. Розміщати, розставляти свої речі (звичайно після дороги, переїзду).

Сьогодні мусила із її пакунками носитись, і карету наймати, і в готелі розкладатись (Леся Українка);

Увечері я сидів уже в чужій господі, як дома. Розклався з книжками, розвісив малюнки, розташувався (С. Васильченко).

3. Ділитися на складові частини, елементи.

Сурмач дивиться на море, воно хлюпоче поволі дуже, ніби кожна секунда розкладається на безліч секунд (Ю. Яновський);

В процесі реакції [морської води з карбідами заліза] вода, проникаючи у вуглецеве залізо, розкладалася (з наук. літ.);

Жири, приєднуючи воду, розкладаються на гліцерин і карбонові кислоти – стеаринову, олеїнову та ін. (з навч. літ.);

Сонце залляло овечу вовну, розклавшись веселкою в ній, запалило трави зеленим вогнем (М. Коцюбинський);

// Мати властивість розпадатися на доданки або множники (про математичний вираз).

Тричлен х²+рх+q розкладається на два множники (з навч. літ.).

4. Піддаватися розпадові під дією бактерій; гнити.

Кістяк акули швидко розкладається в морській воді (з наук.-попул. літ.);

Люпин, заораний на зелене добриво під озимі культури наприкінці липня або на початку серпня на піщаних ґрунтах, швидко розкладається при доброму доступі повітря (з наук. літ.);

Заготівлю дернини слід починати з весни, щоб до осені вона розклалася (з наук. літ.).

5. перен. Приходити до повного морального занепаду, розладу; дезорганізовуватися.

Ми повинні своєю агітаційною роботою допомогти їй [ворожій армії] розкластися... (Ф. Бурлака);

Ми не можемо прийти до іншого висновку, окрім того, що ви остаточно здеградували, політично розклалися, втратили лице (А. Дімаров).

6. тільки недок. Пас. до розклада́ти.

Біле сонячне світло безліччю крапель дощу розкладається на свої кольори – “компоненти” (з наук.-попул. літ.);

Тімірязєв був першим ученим світу, який визначив і дослідив кількість вуглекислоти, що розкладається зеленим листом у різних частинах спектру сонячного проміння (з наук.-попул. літ.).