розкладатися

ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док.: згни́ти (зігни́ти) (зогни́ти), згни́сти́ (зігни́сти́) (зогни́сти́), загни́ти, загни́сти́, розкла́стися, перетлі́ти, стлі́ти, зіпрі́ти (зопрі́ти), згорі́ти. Мочить дощ у незарамлені вікна, свистять вітри зимової доби і навівають повно снігу. Все гниє і валиться поволі (Г. Хоткевич); Дошки посіріли, де-не-де почали навіть загнивати (Ю. Шовкопляс); Стебло пшениці виростає з розбухлого зерна, що, давши йому життя, згниває (П. Колесник); А там саме на поляні груша зогниває (С. Руданський); Коли погибає кривоніс (пташка), труп його не гниє, не розкладається десятки років.. Засихає і лежить собі (О. Копиленко); На захід полинув би я, Де цвітуть моїх предків поля, Де в замку пустельнім.. Тліють кості занедбані їх (М. Зеров); В тріщинах набивалося листя, щоб перетліти і віддати себе землі (Григорій Тютюнник); — Хата в нас стара, підлога стліла (Ю. Збанацький); Четверо чоловіків.. скаржились на осінь: бо заливає водою кагати, бо гниє в полі незаскиртована солома, бо пріє на корені кукурудза (Ю. Мушкетик); Сіно горить у стіжках.

ЗАНЕПАДА́ТИ (опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну та економічну могутність), РУЙНУВА́ТИСЯ, РЕГРЕСУВА́ТИ, ДЕГРАДУВА́ТИ, ХИ́РІ́ТИ, УПАДА́ТИ (ВПАДА́ТИ) рідко, МАРЧІ́ТИ діал.; ПІДУПАДА́ТИ, ПІДГНИВА́ТИ (у дещо меншій мірі); ГНИ́ТИ, ЗАГНИВА́ТИ, ПРОГНИВА́ТИ підсил., РОЗКЛАДА́ТИСЯ (про державний устрій і т. ін.). — Док.: занепа́сти, деградува́ти, підупа́сти, підгни́ти, загни́ти, прогни́ти, розкла́стися. Вони бачили, як один за другим панські маєтки занепадали, великі степи неорані, несіяні пустували... (Панас Мирний); Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Я. Качура); Господарство упадало і марніло (І. Франко); Вже й дід марчіє й пасіка марчіє (Словник Б. Грінченка); З жахом бачили (селяни), як підупадає їх господарство, розвалюються хати (З. Тулуб); (Горлов:) Ну, як вона, Америка, гниє дуже? (О. Корнійчук).

РОЗПАДА́ТИСЯ (руйнуватися, поділятися на частини, втрачати цілісність), РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, РОЗСИПА́ТИСЯ, ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); РОЗПОВЗА́ТИСЯ (розриваючись); РОЗСКА́КУВАТИСЯ (розірвавшись, розламавшись); РОЗКЛАДА́ТИСЯ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИСЯ (на складові частини, елементи); РОЗЛА́ЗИТИСЯ (РОЗЛІЗА́ТИСЯ), ЛІ́ЗТИ (про одяг, взуття тощо); ПЕРЕПАДА́ТИСЯ (надвоє). — Док.: розпа́стися, розвали́тися, розси́патися, поділи́тися, розділи́тися, розлама́тися, розповзтися, розско́читися, розкла́стися, розщепи́тися, розлі́зтися, перепа́стися. Оленка натопила піч так, що аж каміння розпадається (казка); Раптом лунає катастрофічний стук і шум — розвалюється айсберг (О. Довженко); Тільки що вози виїхали на дорогу, один віз розсипався (І. Нечуй-Левицький); Ділиться на шматки товста крига над водою (Панас Мирний); Колісниця розламувалася на лету, з неї летіло залізо й дерево (П. Загребельний); Найгірше те, що люди, надіючись, що їх скоро обмундирують, брали найветхіший одяг, і тепер він розповзався на осінніх дощах (Григорій Тютюнник); Він зачепив тарілку, і тарілка брязнула об підлогу і розскочилась (І. Нечуй-Левицький); А спека ж така, що часом і олія перегоряє, розкладається (О. Гончар); Азбест — каміння, яке може розщеплюватися на найтонші гнучкі й міцні волокна (з газети); — Мені треба новий комірчик до форми купити, цей вже зовсім розлазиться (В. Собко); Смух у мене дуже добрий, — Лізе без ножа (Я. Щоголів); Учепиться (миша) зубами в залізний прут, — гризь! Не видержав тонкий зубок — перепався надвоє... (Панас Мирний). — Пор. 1. руйнува́тися.

РУЙНУВА́ТИСЯ (змінювати свою будову, склад унаслідок дії води, вітру, мікроорганізмів тощо), РОЗПАДА́ТИСЯ, РОЗКЛАДА́ТИСЯ. — Док.: зруйнува́тися, розпа́стися, розкла́стися. Причиною її (жовтяниці) є вироблення кістковим мозком неповноцінних еритроцитів, які легко руйнуються в крові (з науково-популярної літератури); Природні радіоактивні речовини, які розпадаються з різною швидкістю, дають нам можливість визначити вік Землі (з журналу); Кістяк акули швидко розкладається в морській воді (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкладатися — розклада́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкладатися — ГНИТИ, РОЗПАДАТИСЯ; П. деморалізуватися. Словник синонімів Караванського
  3. розкладатися — [розкладатиес'а і роскладатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. розкладатися — -аюся, -аєшся, недок., розкластися і рідко розікластися, -адуся, -адешся, док. 1》 розм. Зупинятися, розташовуватися, робити привал де-небудь, на якомусь місці. || тільки док. Розміститися, розкинутися де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розкладатися — РОЗКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, і рідко РОЗКЛА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКЛА́СТИСЯ і рідко РОЗІКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док. 1. розм. Зупинятися, розташовуватися, робити привал де-небудь, на якомусь місці. Стали розкладатись [троянці]. Словник української мови у 20 томах
  6. розкладатися — РОЗКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗКЛА́СТИСЯ і рідко РОЗІКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док. 1. розм. Зупинятися, розташовуватися, робити привал де-небудь, на якомусь місці. Стали розкладатись [троянці]. Копати, строїть, ташоватись [ташуватись] (Котл. Словник української мови в 11 томах