1. Словник української мови в 11 томах

розкладний

РОЗКЛАДНИ́Й, а́, е́. Який можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з’єднання.

Підставив [Мишко] розкладну драбинку й подерся до верхнього порталу прибивати дріт (Мик., II, 1957, 102);

Сидів на розкладному стільчику перед невисоким мольбертом дядя Костя (Коз., Сальвія, 1959, 197);

На розкладних ліжках спали Савка і Павка (Ткач, Плем’я.., 1961, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкладний — розкладни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розкладний — -а, -е. Якого можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з'єднання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкладний — РОЗКЛАДНИ́Й, а́, е́. Який можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з'єднання. Підставив [Мишко] розкладну драбинку й подерся до верхнього порталу прибивати дріт (І. Словник української мови у 20 томах
  4. розкладний — Розкладни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)