розкладний
РОЗКЛАДНИ́Й, а́, е́.
Який можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з'єднання.
Підставив [Мишко] розкладну драбинку й подерся до верхнього порталу прибивати дріт (І. Микитенко);
Сидів на розкладному стільчику перед невисоким мольбертом дядя Костя (В. Козаченко);
На розкладних ліжках спали Савка і Павка (Д. Ткач);
Побутували [на Бойківщині] й спеціальні розкладні полотняні колиски – “гойдалки” – гамакоподібної форми (з наук.-попул. літ.);
Розкладний ніж.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкладний — розкладни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- розкладний — -а, -е. Якого можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з'єднання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкладний — Розкладни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкладний — РОЗКЛАДНИ́Й, а́, е́. Який можна розкласти, розсунути, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з’єднання. Підставив [Мишко] розкладну драбинку й подерся до верхнього порталу прибивати дріт (Мик. Словник української мови в 11 томах