розкладушка
РОЗКЛАДУ́ШКА, и, ж., розм. Легке розкладне ліжко.
Придбав [Павло] для Оксанки алюмінієву розкладушку, купив маленький стіл для книжок і зошитів (Хижняк, Килимок, 1961, 19);
Тихо (дівчата вже спали), не вмикаючи світла, впала [Надійка] на свою розкладушку і, накривши подушкою голову, розридалася (Коз., Листи.., 1967, 229).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкладушка — РОЗКЛАДУ́ШКА. Словник української мови у 20 томах