розкланюватися
РОЗКЛА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗКЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.
1. Кланятися багато на знак поваги до кого-небудь.
Перехрестившися разів зо п’ять і вдаривши три земні поклони, Василь почав розкланюватися на всі сторони (Фр., І, 1955, 148);
Семен безперестанку розкланювався, трохи підіймаючи циліндр (Ільч., Серце.., 1939, 170);
// Відповідати поклонами на оплески, вітання публіки.
Проти своєї волі Рибаков потрапив у становище бухгалтера, одруженого з співачкою. Співачка чудово проспівала, зал аплодує їй, а чоловік вийшов на сцену розкланюватися (Довж., III, 1960, 238);
Нарешті музика вщухла. Танцюристи манірно розкланялись і зникли в сусідній кімнаті (Добр., Очак. розмир, 1965, 321).
2. Кланятися кому-небудь при зустрічі або прощанні.
Зустрічаючись випадково на вулиці, вони обмінювалися кількома словами і розкланювались (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 97);
Айра Олдрідж розкланявся з усім товариством зразу (Ільч., Серце.., 1939, 300).
Значення в інших словниках
- розкланюватися — розкла́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розкланюватися — див. вітати; прощатися Словник синонімів Вусика
- розкланюватися — -ююся, -юєшся, недок., розкланятися, -яюся, -яєшся, док. 1》 Кланятися багато на знак поваги до кого-небудь. || Відповідати поклонами на оплески, вітання публіки. 2》 Кланятися кому-небудь при зустрічі або прощанні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкланюватися — РОЗКЛА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗКЛА́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. Кланятися багато на знак поваги до кого-небудь. Перехрестившися разів зо п'ять і вдаривши три земні поклони, Василь почав розкланюватися на всі сторони (І. Словник української мови у 20 томах
- розкланюватися — КЛА́НЯТИСЯ (робити уклін на знак привітання, поваги, вдячності); УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), КЛОНЯ́ТИСЯ, ПОКЛОНЯ́ТИСЯ, РОЗКЛА́НЮВАТИСЯ, ПРИКЛОНЯ́ТИСЯ розм. (робити кілька поклонів при зустрічі або прощанні); ШАПКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови