розклекотаний
РОЗКЛЕКО́ТАНИЙ, а, е.
1. Який розклекотався (у 1 знач.).
Вся зала горить і кипить, мов розклекотана поверхня озера (Фр., VI, 1951, 225).
2. перен. Який розклекотався (у 2 знач.);
// Схожий на клекіт.
Розклекотаний, безладний гомін б’ється понад столом, кожен з тих, що п’ють, розповідає мовби сам до себе (Загреб., Диво, 1968, 384).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розклекотаний — розклеко́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розклекотаний — -а, -е. 1》 Який розклекотався (у 1 знач.). 2》 перен. Який розклекотався (у 2 знач.). || Схожий на клекіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розклекотаний — РОЗКЛЕКО́ТАНИЙ, а, е. 1. Який розклекотався (у 1 знач.). Вся зала горить і кипить, мов розклекотана поверхня озера (І. Франко); Настася зрозуміла, яку нагоду втратила вона ще на морі, зрозуміла й пошкодувала. Словник української мови у 20 томах