1. Словник української мови в 11 томах

розкльований

РОЗКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розклюва́ти.

Тепер вони знали, що.. сконає [хорват] сам, змучений спрагою, розкльований птицями (Гончар, III, 1959, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкльований — розкльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розкльований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розклювати. || розкльовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкльований — РОЗКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розклюва́ти. Тепер вони знали, що .. сконає [хорват] сам, змучений спрагою, розкльований птицями (О. Гончар); // у знач. прикм. Розкльований соняшник. Словник української мови у 20 томах
  4. розкльований — Розкльо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)