розкльований
розкльо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розклювати.
|| розкльовано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкльований — розкльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розкльований — РОЗКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розклюва́ти. Тепер вони знали, що .. сконає [хорват] сам, змучений спрагою, розкльований птицями (О. Гончар); // у знач. прикм. Розкльований соняшник. Словник української мови у 20 томах
- розкльований — Розкльо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкльований — РОЗКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розклюва́ти. Тепер вони знали, що.. сконає [хорват] сам, змучений спрагою, розкльований птицями (Гончар, III, 1959, 109). Словник української мови в 11 томах