1. Словник української мови в 11 томах

розкокошитися

РОЗКОКО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Почати проявляти смішну зарозумілість, запальність; розгарячитися.

— Візьміть його [козака]! — крикнув посіпакам пан обозний і, зовсім розкокошившись, горлав: — Чого ж ви стоїте? В’яжіть його! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкокошитися — розкоко́шитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкокошитися — -шуся, -шишся, док., розм. Почати проявляти смішну зарозумілість, запальність; розгарячитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкокошитися — РОЗКОКО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Проявити смішну зарозумілість, запальність; розгарячитися. – Візьміть його [козака]! – крикнув посіпакам пан обозний і, зовсім розкокошившись, горлав: – Чого ж ви стоїте? В'яжіть його! (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах