1. Словник української мови в 11 томах

розколошканий

РОЗКОЛО́ШКАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розколо́шкати.

2. у знач. прикм. Розпатланий, скуйовджений (про волосся).

На Раздорина дивляться [з дзеркала] смутні й блискучі очі, і не хочеться йому вірити, що оцей худий чоловік з розколошканим волоссям — це він, Раздорин (Шиян, Магістраль, 1934, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколошканий — розколо́шканий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розколошканий — див. кошлатий Словник синонімів Вусика
  3. розколошканий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розколошкати. 2》 у знач. прикм. Розпатланий, скуйовджений (про волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розколошканий — РОЗКОЛО́ШКАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розколо́шкати. За вершинкою одного з сусідніх пагорбів, так само як і Катруха, в сніговій норі сидів комісар. Його також заполонили розколошкані подіями останніх днів думки. Словник української мови у 20 томах