розколошкати
РОЗКОЛО́ШКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.
1. Спонукати кого-небудь до дії.
Маша оббігла намети і всіх, навіть найвайлуватіших, розколошкала: — Грати! (Гончар, Маша.., 1959, 87);
// Змусити прокинутися від сну; розбудити.
Заснув князь перед самим світанком і чи й спав, чи й не спав, а ще й не сіріло, розколошкав усіх челядинців (Загреб., Диво, 1968, 230);
// Налякавши, примусити кого-небудь розбігтися у різні боки.
— Годі, годі, не треба [пищати]! Чула вже! Ти мені всіх курей розколошкаєш (Донч., VI, 1957, 486).
2. Розпатлати, скуйовдити (волосся).
3. перен. Розгромити в бою, бійці, сутичці; знищити.
Розколошкати ворожу колону.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розколошкати — розколо́шкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розколошкати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Спонукати кого-небудь до дії. || Змусити прокинутися від сну; розбудити. || Налякавши, примусити кого-небудь розбігтись у різні боки. 2》 Розпатлати, скуйовдити (волосся). 3》 перен. Розгромити в бою, бійці, сутичці; знищити. Великий тлумачний словник сучасної мови