1. Словник української мови в 11 томах

розконвойований

РОЗКОНВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розконвоюва́ти.

Сьогодні здибав у горах Павла. Він — розконвойований, підривник. Забачивши мене, пішов назустріч (Мушк., Серце.., 1962, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розконвойований — розконвойо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розконвойований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розконвоювати. || розконвойовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розконвойований — РОЗКОНВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розконвоюва́ти. Сьогодні здибав у горах Павла. Він – розконвойований, підривник. Забачивши мене, пішов назустріч (Ю. Мушкетик); “Зеки” цього табору були розконвойовані. Самі йшли на роботу, самі поверталися (А. Словник української мови у 20 томах