розконвойований
розконвойо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розконвоювати.
|| розконвойовано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розконвойований — розконвойо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розконвойований — РОЗКОНВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розконвоюва́ти. Сьогодні здибав у горах Павла. Він – розконвойований, підривник. Забачивши мене, пішов назустріч (Ю. Мушкетик); “Зеки” цього табору були розконвойовані. Самі йшли на роботу, самі поверталися (А. Словник української мови у 20 томах
- розконвойований — РОЗКОНВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розконвоюва́ти. Сьогодні здибав у горах Павла. Він — розконвойований, підривник. Забачивши мене, пішов назустріч (Мушк., Серце.., 1962, 241). Словник української мови в 11 томах