розкопка

РОЗКО́ПКА, и, ж.

1. чого. Те саме, що розко́пування.

[Куниця:] Легенду про золоту чашу повторюють досить часто. При розкопках кожного Кургана, при розкритті кожної крипти незмінно фігурує своя «золота чаша» (Коч., II, 1956, 321);

На капусті після збирання врожаю провадяться розкопки грунту для встановлення чисельності капустяної совки, капустяної мухи, капустянки та інших шкідників (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 87).

2. тільки мн. Роботи, спрямовані на пошуки і добування чого-небудь захованого під землею, снігом, руїнами і т. ін.

Під руїнами [Мессіпи] і досі поховано 40 000 людей. Ідуть розкопки (Коцюб., III, 1956, 354);

// архл. Знімання шарів землі з метою добування, розкриття пам’яток старовини.

Він розпитував про нові археологічні розкопки, про стоянки первісної людини, про сліди скіфів і запорожців (Баш, На землі.., 1957, 24);

— Я знаю, котрий з них шпигун — от побачиш, це сам професор або отой другий, що розкопки провадить… (Збан., Мор. чайка, 1959, 42);

// Місце, де ведуться або велися такі роботи.

Завідуючий заповідником зараз у від’їзді — на археологічних розкопках десь під Мелітополем (Чаб., Катюша, 1960, 246);

Гайнули вони грузовиком аж до Севастополя, побували на розкопках Херсонеса (Гончар, Тронка, 1963, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкопка — розко́пка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розкопка — [розкопка і роскопка] -пкие, д. і м. -пц'і, р. мн. -пок Орфоепічний словник української мови
  3. розкопка — -и, ж. 1》 чого. Те саме, що розкопування. 2》 тільки мн. Роботи, спрямовані на пошуки і добування чого-небудь захованого під землею, снігом, руїнами і т. ін. || археол. Знімання шарів землі з метою добування, розкриття пам'яток старовини. || Місце, де ведуться або велися такі роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розкопка — РОЗКО́ПКА, и, ж. 1. чого. Те саме, що розко́пування. [Куниця:] Легенду про золоту чашу повторюють досить часто. При розкопках кожного кургана, при розкритті кожної крипти незмінно фігурує своя “золота чаша” (І. Словник української мови у 20 томах
  5. розкопка — РОЗКО́ПКИ (роботи, спрямовані на пошуки й добування чогось з-під землі, снігу, руїн тощо), РО́ЗКОПИ, РОЗКО́ПИНИ. Тарас їздив влітку з своєю Археологічною комісією на розкопки старих могил (О. Іваненко); — Я б радив усім лишитися на якийсь день. Словник синонімів української мови