розкопка

Значення в інших словниках

1. розкопка — розко́пка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. розкопка — -и, ж. 1》 чого. Те саме, що розкопування. 2》 тільки мн. Роботи, спрямовані на пошуки і добування чого-небудь захованого під землею, снігом, руїнами і т. ін. || археол. Знімання шарів землі з метою добування, розкриття пам'яток старовини. || Місце, де ведуться або велися такі роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкопка — РОЗКО́ПКА, и, ж. 1. чого. Те саме, що розко́пування. [Куниця:] Легенду про золоту чашу повторюють досить часто. При розкопках кожного кургана, при розкритті кожної крипти незмінно фігурує своя “золота чаша” (І. Словник української мови у 20 томах
4. розкопка — РОЗКО́ПКИ (роботи, спрямовані на пошуки й добування чогось з-під землі, снігу, руїн тощо), РО́ЗКОПИ, РОЗКО́ПИНИ. Тарас їздив влітку з своєю Археологічною комісією на розкопки старих могил (О. Іваненко); — Я б радив усім лишитися на якийсь день. Словник синонімів української мови
5. розкопка — РОЗКО́ПКА, и, ж. 1. чого. Те саме, що розко́пування. [Куниця:] Легенду про золоту чашу повторюють досить часто. При розкопках кожного Кургана, при розкритті кожної крипти незмінно фігурує своя «золота чаша» (Коч. Словник української мови в 11 томах