розкорчувати

РОЗКОРЧУВА́ТИ див. розкорчо́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкорчувати — розкорчува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкорчувати — див. розкорчовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкорчувати — РОЗКОРЧУВА́ТИ див. розкорчо́вувати. Словник української мови у 20 томах