розкорінитися

РОЗКОРІНИ́ТИСЯ див. розкорі́нюватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкорінитися — розкоріни́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкорінитися — див. розкорінюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкорінитися — РОЗКОРІНИ́ТИСЯ див. розкорі́нюватися. Словник української мови у 20 томах