1. Словник української мови в 11 томах

розкошуватися

РОЗКОШУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Зазнавати насолоди, втіхи від кого-, чого-небудь; утішатися кимсь, чимсь.

Герман обідав швидко, аби наситити живіт, не смакуючи та не розкошуючися (Фр., VIII, 1952, 381);

Вона хоч яка була зайнята, завсігди візьме їх у руки, розкошується бодай хвилинку запахом квітів, приглядається до їх барв (Круш., Буденний хліб.., 1960, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкошуватися — розкошува́тися дієслово недоконаного виду зазнавати насолоди рідко Орфографічний словник української мови
  2. розкошуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко. Зазнавати насолоди, втіхи від кого-, чого-небудь; утішатися кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкошуватися — РОЗКОШУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., рідко. Зазнавати насолоди, втіхи від кого-, чого-небудь; утішатися кимсь, чимсь. Герман обідав швидко, аби наситити живіт, не смакуючи та не розкошуючися (І. Словник української мови у 20 томах