1. Словник української мови в 11 томах

розкраюватися

РОЗКРА́ЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗКРА́ЯТИСЯ, а́ється, док.

1. розм. Намагатися всюди встигнути, виконувати або прагнути зробити багато справ одразу.

Я не раз чув від своєї мами, від бабусі, як вони говорили, — не виправдуючись, а з жалем, — мовляв, я не маю десять рук, не можу розкраятися на п’ять частин! (Томч., Готель.., 1960, 61).

◊ Розкра́юється (розкра́ється) се́рце чиє, у кого; Розкра́юється (розкра́ється) душа́ чия, у кого — хто-небудь відчуває біль, горе, страждання і т. ін.

2. тільки недок. Пас. до розкра́ювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкраюватися — розкра́юватися дієслово недоконаного виду розріза́ти Орфографічний словник української мови
  2. розкраюватися — -юється, недок., розкраятися, -ається, док. 1》 розм. Намагатися всюди встигнути, викопувати або прагнути зробити багато справ одразу. 2》 тільки недок. Пас. до розкраювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкраюватися — РОЗКРА́ЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗКРА́ЯТИСЯ, а́ється, док. 1. перен., розм. Намагатися всюди встигнути, виконувати або прагнути зробити багато справ одразу; розриватися (у 7 знач.). Словник української мови у 20 томах