розкрилений
РОЗКРИ́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкри́ли́ти.
2. у знач. прикм. Який має вигляд розгорнених крил.
Очі — двоє лісових озерець, брови розкрилені, як ластівка в польоті, носик прямий, з тонкими рухливими ніздрями (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962,43).
3. у знач. прикм., перен. Який розходиться, розкидається в різні боки ніби крила.
Превелебний нагинав голову, притримував рукою криси капелюха, а другою.. намагався стулити розкрилені поли ряси, як те роблять цнотливі дівчата (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 226).
4. у знач. прикм., перен. Сповнений душевного піднесення; натхненний.
«Ніщо так не красить людину, як натхнення, — подумала Ярослава, провівши Сергія поглядом. — Просто насолода дивитись на людину ось таку — розкрилену, одухотворену…» (Гончар, Циклон, 1970, 213).
Значення в інших словниках
- розкрилений — розкри́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розкрилений — див. розлогий Словник синонімів Вусика
- розкрилений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкрилити. 2》 у знач. прикм. Який має вигляд розгорнених крил. 3》 у знач. прикм., перен. Який розходиться, розкидається в різні боки ніби крила. 4》 у знач. прикм., перен. Сповнений душевного піднесення; натхненний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкрилений — РОЗКРИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розкри́ли́ти. Крізь ледь-ледь зімкнуті повіки Грабовський бачить, як з широко розкриленими руками біжить до нього Михайло. Став він якийсь простіший і мужніший (М. Сиротюк). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- розкрилений — НАТХНЕ́ННИЙ (про людину, її діяльність і т. ін. — сповнений натхнення, душевного піднесення), ОКРИ́ЛЕНИЙ підсил., РОЗКРИ́ЛЕНИЙ підсил. поет., ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ заст., ВІТХНЕ́ННИЙ діал. Словник синонімів української мови