розкрилений
НАТХНЕ́ННИЙ (про людину, її діяльність і т. ін. — сповнений натхнення, душевного піднесення), ОКРИ́ЛЕНИЙ підсил., РОЗКРИ́ЛЕНИЙ підсил. поет., ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ заст., ВІТХНЕ́ННИЙ діал.; ОДУХОТВО́РЕНИЙ (сповнений високих помислів, благородних почуттів, духовної краси тощо); ПІДНЕ́СЕНИЙ (сповнений душевного піднесення, збудження і т. ін.). О, як ти схожий на поета, Натхненний майстре кораблів! (М. Нагнибіда); Натхненну музику до "Гімну" (І. Франка) написав М. Лисенко (М. Рильський); Тебе вітають, молода Вітчизно, Твої окрилені сини (М. Бажан); Ніщо так не красить людину, як натхнення, — подумала Ярослава, провівши Сергія поглядом. — Просто насолода дивитись на людину ось таку — розкрилену, одухотворену... (О. Гончар); Без знання немислиме цікаве життя, неможливий творчий одухотворений труд (І. Цюпа); Давно Кардаш не бував у такому піднесеному настрої! (С. Журахович).
Значення в інших словниках
- розкрилений — розкри́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розкрилений — див. розлогий Словник синонімів Вусика
- розкрилений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкрилити. 2》 у знач. прикм. Який має вигляд розгорнених крил. 3》 у знач. прикм., перен. Який розходиться, розкидається в різні боки ніби крила. 4》 у знач. прикм., перен. Сповнений душевного піднесення; натхненний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкрилений — РОЗКРИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розкри́ли́ти. Крізь ледь-ледь зімкнуті повіки Грабовський бачить, як з широко розкриленими руками біжить до нього Михайло. Став він якийсь простіший і мужніший (М. Сиротюк). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- розкрилений — РОЗКРИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкри́ли́ти. 2. у знач. прикм. Який має вигляд розгорнених крил. Очі — двоє лісових озерець, брови розкрилені, як ластівка в польоті, носик прямий, з тонкими рухливими ніздрями (М. Ю. Тарн., Незр. Словник української мови в 11 томах