1. Словник української мови в 11 томах

розкуйовджувати

РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, док., перех. Безладно розтріпувати, розпатлувати (волосся).

На якомусь повороті будівельник загубив свій кашкет. Вітер розкуйовдив його русяве волосся (Жур., Вечір.., 1958, 238);

// розм. Розбивати, розсмикувати, розкидати.

Матюша ще завзятіше почав розкуйовджувати солому, викидаючи оберемками з комори (Шиян, Баланда, 1957, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкуйовджувати — розкуйо́вджувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкуйовджувати — -ую, -уєш, недок., розкуйовдити, -джу, -диш, док., перех. Безладно розтріпувати, розпатлувати (волосся). || розм. Розбивати, розсмикувати, розкидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкуйовджувати — РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, док., що. Безладно розтріпувати, розпатлувати (волосся). На якомусь повороті будівельник загубив свій кашкет. Вітер розкуйовдив його русяве волосся (С. Словник української мови у 20 томах
  4. розкуйовджувати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розкуйовджувати — Розкуйо́вджувати, -джую, -джуєш; розкуйо́вдити, -вджу, -вдиш; -куйо́вдь, -куйо́вдьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)