1. Словник синонімів української мови

розкуйовджувати

КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм., РОЗЧУ́ХРУВАТИ розм., КОЛОШМА́ТИТИ розм., ПЕЛЕХА́ТИТИ розм., КОЛО́ШКАТИ розм., КОСТРУБА́ЧИТИ розм. — Док.: покошла́тити, скошла́тити, розкошла́тити, закошла́тити, ско́шлати, поко́шлати, розко́шлати, зако́шлати, покуйо́вдити, розкуйо́вдити, скуйо́вдити, розтріпа́ти, розкудо́вчити, покудо́вчити, поку́длати, розку́длати, заку́длати, покосма́тити, покосма́чити, поку́чмити, розку́чмити, розпа́тлати, попа́тлати, розчухра́ти, поколошма́тити, сколо́шкати, розтіпа́ти розм. розку́йдати (розку́йдити) діал. Вітер кошлатив кінські гриви (П. Кочура); Батько бігав по кімнаті, хапався за голову, патлав чуприну, кошлав бороду і здіймав руки до неба (Ю. Смолич); Ніжна дівоча рука куйовдить милі кучері (Ю. Яновський); Вітер розкуйовдив його русяве волосся (С. Журахович); Вова скуйовдив п'ятірнею волосся (О. Донченко); Марія.. через стіл станом гнучким до чоловіка перегнулась і чуб йому з жартом розтріпала рукою (А. Головко); Нервово кудовчить (Микита) шевелюру (Я. Мамонтов); Брат розкошлатив рукою білявий Юрків чуб (В. Козаченко); Що він нового їм розкаже?.. Отож і кудлав поруділі на кінчиках від кабінетного диму брови (Ю. Мушкетик); Вітер кучмив моє довге волосся (Ю. Яновський); Гмиря рукою розчухрав свою густу руду бороду (А. Головко); Вітер.. колошматив руду з білими кущами бороду (І. Микитенко); Вітер колошкав йому чуба (Ю. Смолич); Раптом налетів вітрець, сколихнув підрізаним волоссям дівчини — сколошкав його зовсім (Є. Кротевич); Вона з радощів почала кострубачити його голову, бороду (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкуйовджувати — розкуйо́вджувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкуйовджувати — -ую, -уєш, недок., розкуйовдити, -джу, -диш, док., перех. Безладно розтріпувати, розпатлувати (волосся). || розм. Розбивати, розсмикувати, розкидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкуйовджувати — РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, док., що. Безладно розтріпувати, розпатлувати (волосся). На якомусь повороті будівельник загубив свій кашкет. Вітер розкуйовдив його русяве волосся (С. Словник української мови у 20 томах
  4. розкуйовджувати — Розкуйо́вджувати, -джую, -джуєш; розкуйо́вдити, -вджу, -вдиш; -куйо́вдь, -куйо́вдьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розкуйовджувати — РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, док., перех. Безладно розтріпувати, розпатлувати (волосся). На якомусь повороті будівельник загубив свій кашкет. Вітер розкуйовдив його русяве волосся (Жур., Вечір.., 1958, 238); // розм. Словник української мови в 11 томах