1. Словник української мови в 11 томах

розкушений

РОЗКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкуси́ти 1.

Марта викинула на долоню розкушену картоплину (Н.-Лев., III, 1956, 113);

Ярина кинула розкушеного горіха додолу і взялася знов нагинати ліщину (Л. Укр., III, 1952, 739).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкушений — розку́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розкушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкусити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкушений — РОЗКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкуси́ти 1. Марта викинула на долоню розкушену картоплину (І. Нечуй-Левицький); Ярина кинула розкушеного горіха додолу і взялася знов нагинати ліщину (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. розкушений — Розку́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)