розкушений
розку́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розкусити 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкушений — розку́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розкушений — РОЗКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкуси́ти 1. Марта викинула на долоню розкушену картоплину (І. Нечуй-Левицький); Ярина кинула розкушеного горіха додолу і взялася знов нагинати ліщину (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- розкушений — Розку́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкушений — РОЗКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкуси́ти 1. Марта викинула на долоню розкушену картоплину (Н.-Лев., III, 1956, 113); Ярина кинула розкушеного горіха додолу і взялася знов нагинати ліщину (Л. Укр., III, 1952, 739). Словник української мови в 11 томах