1. Словник української мови в 11 томах

розкушувати

РОЗКУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., перех.

1. Кусаючи, розділяти що-небудь на шматки, частини.

Бере [Пушкін] ложечкою ягідку агрусу. Розкушує і.. відчуває, як по піднебінню розповзається кисло-солодкий сік (Полт., Повість.., 1960, 471);

Марта вкинула в рот картоплину, розкусила й виплюнула (Н.-Лев., III, 1956, 113);

// Кусаючи, руйнувати оболонку, покриття чого-небудь (горіха і т. ін.).

Янцьо сів коло тата під піч на лаву й почав вибирати з-за пазухи незрілі ще лісові горіхи, розкушувати їх зубами (Коб., III, 1956, 483).

2. перев. док., перен., розм. Зрозуміти кого-, що-небудь, розібратися у комусь, чомусь.

[Xрапко:] Молода неповинна душа зразу помітила, зразу розкусила, що воно за ірод придався… А я, старий дурень, зовсім не те думав… (Мирний, V, 1955, 203);

П’ять місяців спільної роботи — цього цілком досить для того, щоб розкусити всяку людину, навчитися впливати на неї (Шовк., Інженери, 1956, 99).

◊ Розкуси́ти тверди́й (міцни́й) горі́х (горі́шок) — з великими труднощами впоратися з чим-небудь, розв’язати якесь складне завдання.

Вночі хлопець розкусив твердий «горішок»: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами усі деталі… (Рад. Укр., 1. V 1971, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкушувати — розку́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкушувати — -ую, -уєш, недок., розкусити, -ушу, -усиш, док., перех. 1》 Кусаючи, розділяти що-небудь на шматки, частини. || Кусаючи, руйнувати оболонку, покриття чого-небудь (горіха і т. ін.). 2》 перев. док., перен., розм. Зрозуміти кого-, що-небудь, розібратись у комусь, чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкушувати — РОЗКУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., що. 1. Кусаючи, розділяти що-небудь на шматки, частини. Бере [Пушкін] ложечкою ягідку аґрусу. Розкушує і .. відчуває, як по піднебінню розповзається кисло-солодкий сік (О. Словник української мови у 20 томах
  4. розкушувати — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розкушувати — Розку́шувати, -ку́шую, -ку́шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)