1. Словник української мови в 11 томах

розлогість

РОЗЛО́ГІСТЬ, гості, ж. Властивість за знач. розло́гий.

Сталеве плетиво геометричних фігур вписалося в небо, в розлогість степу, стало новою ознакою полтавського пейзажу (Цюпа, Краяни, 1971, 29);

У посушливих умовах розлогість куща корисна тим, що затінює грунт (Картопля, 1957, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлогість — розло́гість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розлогість — -гості, ж. Властивість за знач. розлогий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлогість — РОЗЛО́ГІСТЬ, гості, ж. Властивість за знач. розло́гий. Сталеве плетиво геометричних фігур вписалося в небо, в розлогість степу, стало новою ознакою полтавського пейзажу (І. Цюпа); Де ви знайдете такий простір, таку могутню розлогість вулиць?... Словник української мови у 20 томах