розлого

РОЗЛО́ГО. Присл. до розло́гий.

Розлого послалась Барвінкова Стінка, Колись запорозьке село (Щог., Поезії, 1958, 278);

Ой барвіночку хрещатий, Де ти зріс розлого (Забашта, Квіт.., 1960, 99);

Скрипка свій веде смичок Розлого та поволеньки (Мал., Звенигора, 1959, 239);

Тече ріка, шумить ріка Велично і розлого (Рильський, III, 1961, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлого — розло́го прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розлого — Присл. до розлогий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлого — РОЗЛО́ГО. Присл. до розло́гий. Розлого послалась Барвінкова Стінка, Колись запорозьке село (Я. Щоголів); Ой барвіночку хрещатий, Де ти зріс розлого (Л. Забашта); Скрипка свій веде смичок Розлого та поволеньки (А. Малишко); Тече ріка, шумить ріка Велично і розлого (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах