розлого
РОЗЛО́ГО. Присл. до розло́гий.
Розлого послалась Барвінкова Стінка, Колись запорозьке село (Щог., Поезії, 1958, 278);
Ой барвіночку хрещатий, Де ти зріс розлого (Забашта, Квіт.., 1960, 99);
Скрипка свій веде смичок Розлого та поволеньки (Мал., Звенигора, 1959, 239);
Тече ріка, шумить ріка Велично і розлого (Рильський, III, 1961, 234).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлого — розло́го прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- розлого — Присл. до розлогий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розлого — РОЗЛО́ГО. Присл. до розло́гий. Розлого послалась Барвінкова Стінка, Колись запорозьке село (Я. Щоголів); Ой барвіночку хрещатий, Де ти зріс розлого (Л. Забашта); Скрипка свій веде смичок Розлого та поволеньки (А. Малишко); Тече ріка, шумить ріка Велично і розлого (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах